Главная » Файлы » твори и гедезе » твори

художня майстернисть поисти кайдашева симя
[ Скачать с сервера (50.4 Kb) ] 25.09.2011, 20.03.54

1 вариант

В історії української реалістичної літератури творчість І. Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози (зокрема, великих епічних жанрів - повістей та романів) є важливим етапом формування національного мистецтва слова.
Повість «Кайдашева сім’я» (1879 р.) стала одним з перших зразків реалістичного романного жанру з життя селянства другої половини XIX ст. Письменник виводить цілий ряд виразних народних типів: старі Кайдаш і Кайдашиха, їхні сини - Карпо та Лаврін, невістки -Мотря та Мелашка. Зображуючи пореформене село, І.Нечуй-Левиць-кий наголошує на думці про безкінечність взаємних роздратувань, ворожнечі між членами родини Кайдашів. Бо вони є наслідком впливу на селянство доби кріпацтва. Саме ці часи спотворили духовний світ героїв твору, а хижацький капіталізм поглибив цей процес. Автор засуджує бездуховне життя персонажів, обмеженість їх світогляду, моральне каліцтво. Сімейні баталії ведуться через різноманітні дрібниці: мотовило, невчасно приготований обід, небажання поступитися через неправильне розуміння понять власної гідності, гордості. Змальовуючи «хатню війну», письменник вдається до гоголівського засобу, що створює гострий комічний ефект. Цей засіб полягає у навмисному контрасті між «високим», пафосним стилем, і жалюгідним змістом зображуваного.

Сміх читачів від описаних подій поєднується із почуттям гіркоти і суму. Це сміх крізь сльози. Бо селянство потрапило в безвихідь нового пореформеного лиха, борсається у лабетах обезземелення і різних утисків. І розв’язка родинної «війни» трагічна: Омелько з горя спився і загинув, Мотря виколола Кайдашисі око. Сільські власті наказали Карпові «відірвати» хату, перенести її на свій город і відгородитись тином. Братів намагаються помирити волость і сільський піп, але все даремно. За останньою редакцією, розв’язка твору звучить так: «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша». Однак цей варіант не є переконливим. Героїв твору помирити не можна було, бо коріння зла сягає глибоко в ґрунт соціальних умов.

Образи повісті виписані автором з особливою ретельністю. Омелька змальовано з гумором, але його безрадісне життя й трагічна смерть залишають гнітюче враження. Маруся, добра за натурою жінка, морально вироджується. Лаврін та Мелашка з поетичних натур перетворилися в дріб’язкових, егоїстичних людей. За силою і правдивістю художнього відтворення народних характерів «Кайдашева сім’я» займає одне з почесних місць у розвитку літератури.

І. Нечуй-Левицький - неперевершений майстер яскравих описів рідної природи, на тлі яких розгортаються події, докладних портретів персонажів, зображень звичаїв, обрядів. Таким чином, письменник у повісті «Кайдашева сім’я» виступив новатором, чудовим знавцем дійсності. «За силою й правдивістю художнього відтворення народного побуту,- відзначала літературознавець Н. Крутікова,- «Кайдашева сім’я» займає почесне місце в колі відомих творів світової літератури про селянство»
2 вариант
Більш як століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті «Кайдашева сім’я», але життя героїв, їхні вчинки й поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довголіття літературного твору? Мені здається, у художній майстерності автора, І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир випробувань, він показує буденне сімейне життя, день за днем, рік за роком. І відзначає, що далеко не всі можуть пройти випробування часом та «сімейними війнами» та зберегти при цьому гідність, поетичну душу.

І. С. Нечуй-Левицький високо цінував народну творчість і щоразу звертався до її невичерпних джерел, мова повісті «Кайдашева сімя» рясно пересипана, мов перлинами, народними афоризмами, приказками, дотепами, словами пісень. Щоправда, ці народні вислови дуже часто бувають «із перцем» (наприклад : «Хоч між дровами, аби з чорними бровами», «В мене свекруха – люта змія : ходить по хаті, полумям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем»).

А використання фольклору надало твору неповторного національного колориту, сприяло його виразності й глибшому розкриттю психології героїв.

Мова повісті «Кайдашева сім’я» багата на порівняння, що служить, поряд з іншими художніми засобами, успішній реалізації ідеї.

У повісті використані гіперболи: Мелашка «виплакала всі сльози, що зібрались за жнива, і полила ними материн садок». На кожній сторінці твору можна зустріти багато інших тропів і лексичних засобів: епітетів («під її солодкими словами ховається гіркий полин»), метафор («в хаті гризла Мелашку свекруха»), синонімів (вони разом верещали, ґвалтували, лаялись»).

Високу майстерність виявив письменник у використанні діалогів, це надало твору напруженого, динамічного й навіть драматичного звучання.

Варте особливої уваги застосування автором у повісті різних засобів гумору й сатири, це комічні ситуації та діалоги тощо.

А чого варта та сцена, коли «не чорна хмара з синього моря наступала – то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала – то наближалась до тину стара видроока Кайдашиха…». Використаний тут з одного боку прийом паралелізму, заперечного порівняння, а з другого боку – урочистий «батальний» тон дляопису нікчемної сварки створюють неперевершену комічну картину, хоч і з відтінком суму.

Отож очевидна велика художня майстерність І. Нечуя-Левицького у використанні всіх художніх засобів, у вираженні авторської позиції – людина не повинна втрачати самоповаги за будь-яких обставин і разом із тим поважати право інших на власну гідність. Недаремно І. Франко відносив повість «Кайдашева сімя» «до найкращих оздоб українського письменства».

3 вариант


Категория: твори | Добавил: Slavik_WWWW | Теги: Твори
Просмотров: 8490 | Загрузок: 370 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.4/102
Всего комментариев: 1
1 | Написал: | 01.10.2011, 16.11.32
даааа
Нажмите клавишу ввод, чтобы опубликовать свой комментарий.